косарювати

КОСАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

Бути косарем; брати участь у косовиці (у 1 знач.).

Ми з Петром косарюємо вдвох (Сл. Б. Грінченка);

Вона бере косу .. Кладе ручку так, наче вона все життя косарювала (М. Чабанівський);

Сорок три отави скосив Лука в лузі – косарювати пішов з п'ятнадцяти років (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. косарювати — косарюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. косарювати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. косарювати — -юю, -юєш, недок. Бути косарем; брати участь у косовиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. косарювати — Косарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. косарювати — КОСАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Бути косарем; займатися косовицею. Ми з Петром косарюємо вдвох (Сл. Гр.); Вона бере косу.. Кладе ручку так, наче вона все життя косарювала (Чаб., Балкан. весна, 1960, 374).  Словник української мови в 11 томах
6. косарювати — Косарювати, -рю́ю, -єш гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох. Волч. у.  Словник української мови Грінченка