косач
КОСА́Ч, а́, ч.
Те саме, що те́терев.
На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький);
У Західній та Центральній Європі косачі найчастіше трапляються в гірських лісах та на вересових пустищах (з наук.-попул. літ.);
Узимку ланцюжки лисячих слідів тягнуться, як правило, тими місцями, де особливо охоче ночують косачі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)