косинус

КО́СИНУС, а, ч., мат.

Одна з тригонометричних функцій – відношення катета, прилеглого до відповідного кута, в прямокутному трикутнику до гіпотенузи цього трикутника.

Коефіцієнт корекції для кожного пікселя зображення обчислено як відношення косинусів зенітного кута Сонця на момент зйомки до косинуса кута падіння сонячного променя на земну поверхню (з наук. літ.);

Відношення синуса числа до косинуса того самого числа називають тангенсом цього числа (з навч. літ.);

Ми товкли мертві, хоч і милозвучні, латинські слова, читаючи Овідія і Горація, морочилися над синусами й косинусами тригонометричних задач (Б. Антоненко-Давидович);

Він розчаровано гортав книжку .. Вступ був цікавий, то так. А далі починалася нудота: всякі логарифми та косинуси, таблиці та формули (М. Дашкієв).

Значення в інших словниках

1. косинус — ко́синус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. косинус — -а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій – синус доповняльного кута.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косинус — ко́синус (лат. cosinus, скор. від complementi sinus – синус доповнення) функція кута, позначається cos. К. гострого кута прямокутного трикутника – відношення прилеглого до цього кута катета до гіпотенузи; дорівнює синусові другого гострого кута цього трикутника.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. косинус — Одна з тригонометричних функцій; к. гострого кута прямокутного трикутника дорівнює відношенню прилеглого до нього катета до гіпотенузи.  Універсальний словник-енциклопедія
5. косинус — Ко́синус, -са; -нуси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. косинус — КО́СИНУС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій — синус доповняльного кута. Освітленість поверхні пропорціональна косинусові кута падіння променів (Курс фізики, III, 1956, 264).  Словник української мови в 11 томах