косинка
КОСИ́НКА, и, ж.
Трикутна хустка, яку носять на голові або шиї.
Косинка, зв'язана вузликом під бородою, зливалась з її лицем (М. Коцюбинський);
З-під зав'язаної на голові білої косинки спадають на плечі чорні й густі, як смола, коси (О. Десняк);
Вранці, як тільки пройшла череда, Феня в білій кофті, запнута шовковою косинкою поспішала до контори (М. Циба);
Молода жінка в червоній косинці винесла йому повнісіньку миску чи то кулешу, чи то каші (П. Запаренко).
Словник української мови (СУМ-20)