косинка
КОСИ́НКА, и, ж.
Трикутна хустка, яку носять на голові або шиї.
Косинка, зв'язана вузликом під бородою, зливалась з її лицем (М. Коцюбинський);
З-під зав'язаної на голові білої косинки спадають на плечі чорні й густі, як смола, коси (О. Десняк);
Вранці, як тільки пройшла череда, Феня в білій кофті, запнута шовковою косинкою поспішала до контори (М. Циба);
Молода жінка в червоній косинці винесла йому повнісіньку миску чи то кулешу, чи то каші (П. Запаренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Косинка — Коси́нка прізвище прізвище; псевдонім Орфографічний словник української мови
- косинка — -и, ж. 1》 Трикутна жіноча хустка, яку носять на голові або шиї. 2》 Трикутна металева пластинка, що вварюється на стиках металоконструкцій для надання їм більшої жорсткості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- косинка — Хустка, хустина, хустинка, хустиночка, хусточка Словник чужослів Павло Штепа
- Косинка — Коси́нка, -нки, -нці, -нкою (прізв.); Коси́нчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- косинка — КОСИ́НКА, и, ж. Трикутна жіноча хустка, яку носять на голові або шиї. Косинка, зв’язана вузликом під бородою, зливалась з її лицем (Коцюб., II, 1955, 377); Косинка сповзла з її голови і лежала на плечах трикутником, мов піонерський галстук (Гур., Життя.., 1954, 324). Словник української мови в 11 томах