косинець

КОСИ́НЕЦЬ, нця, ч.

1. Лінійка у формі прямокутного трикутника для креслення й перевірки прямих кутів.

Якого тільки слюсарного інструментарію не побачила вона в чемодані..! Ціла купа різних лінійок і мікрометрів, .. косинців і штангенциркулів (І. Чендей);

Під пахвою він затис якусь книгу, а в руках тримав калам, каламар, пісочницю, косинці та загашений світильник (Ю. Логвин);

На вітрині від подиху тускніли скарби: олівці.., дерев'яні лінійки і пластмасові косинці, фотоплівка, фонарик (Є. Пашковський);

Учні набувають навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута, побудови геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця, транспортира й циркуля (з навч. літ.);

* Образно. Тимко .. часто задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів (Григорій Тютюнник);

Під сукнею вибивалися косинці її кістлявих лопаток (М. Стельмах).

2. Прилад для вимірювання земельних наділів, що складається з двох планок, з'єднаних кінцями вгорі та скріплених поперечкою; кроківка (у 2 знач.).

Землю почали ділити. Гречка сам узяв у руки косинець на три аршини – і пішов триаршинними кроками і по луках, і по ріллі, і по толоці (Ю. Смолич).

3. Накладка (іноді оздобна), якою скріплюють кут рами, оправи і т. ін.

Поїхав директор в область на якусь нараду, а повернувся в село з новiсiньким портфелем – iз свинячої шкiри, з блискучими металевими косинцями на згинах (Є. Гуцало);

Стояла в світлиці незнана дівчина-україночка.., проста й вишукана: .. запаска.., крайка.., вся низана самоцвітами, гаптовані золотом сап'янці з срібними косинцями на закаблуках (П. Загребельний);

Ще порожньо [в кафе], на підвіконні обтягнутий чорними косинцями портрет.., від кухні, схрестивши руки на грудях, йде тітка, в чорному простому вбранні (Є. Пашковський).

4. Трикутна поличка або шафка.

Над столиком висить фарбований косинець (М. Стельмах);

Встала [Юля], пройшлась по хаті і зупинилася біля косинця, де валялися заполоч, нитки та всяка всячина (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косинець — коси́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. косинець — -нця, ч. 1》 Лінійка у формі прямокутного трикутника для креслення й перевірки прямих кутів. || перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий трикутник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косинець — I. ТРИКУ́ТНИК (вимірювальний прилад для креслення), КОСИ́НЕЦЬ. Словник синонімів української мови
  4. косинець — Коси́нець, -си́нця; -си́нці, -нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. косинець — КОСИ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Лінійка у формі прямокутного трикутника для креслення й перевірки прямих кутів. Для креслення коротких відрізків прямих ліній, проведення паралельних прямих і побудови кутів у 30°, 45°, 60° і 90° користуються косинцями (Кресл. Словник української мови в 11 томах