косметика
КОСМЕ́ТИКА, и, ж.
1. Сукупність дій, методів, направлених на покращення зовнішнього вигляду людини.
– Синьйори і синьйорини! Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики! (М. Коцюбинський);
Симпатичне дівча, може, й не таке бліде, як тепер здавалось Миколі, але диво косметики перетворило сіреньке каченя на прекрасну діву (В. Шкляр).
2. збірн. Засоби для надання свіжості й краси обличчю та тілу людини.
– Вона не змінилася. Або, може, була й добре напудрована й позакривала зморшки. – Може й так .. Але що це може нас обходити, .. чи хтось там вживає косметики чи ні (О. Кобилянська);
На ній було стільки косметики, що навіть виразні блакитні очі, здавалось, були намальовані пензлем живописця (Л. Дмитерко);
Христина сушила волосся, намащувала кремом суху шкіру на всьому тілі, наносила косметику, рівняла нігті, поправляла лінію брів (Н. Сняданко).
Словник української мови (СУМ-20)