космополітизм
КОСМОПОЛІТИ́ЗМ, у, ч.
1. Ідеологія, що полягає у відмові від національної самобутності, національних традицій і культури, у зневазі до власних національних інтересів і висуває ідеї єдиної світової держави й громадянства.
– Космополітизмом таки часто в нас прикривається лінивство та апатія, щоб викрутиться од діла, од праці для свого краю (І. Нечуй-Левицький);
Космополітів у нас не знайшли, хоч як старалися, бо всі ми селянські діти, а в українських селах, відомо ж гаразд, космополітизму ніколи не було (П. Загребельний);
Який космополітизм, пожили б ви .. у мовному і духовному гетто, супроводжувані плебейськими насмішками та ізоляцією .. А може, весь християнський світ є .. вітчизною? (С. Процюк).
2. біол. Поширення представників виду чи таксона вищого рангу по всій території земної кулі; протилежне ендемізм.
Типовий космополітизм властивий і найпростішим (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)