косодеревина
КОСОДЕРЕВИ́НА, и, ж., діал.
Карликова сосна, що росте високо в горах.
Отак минув він ліс непроходимий, Минув і пояс ялівців колючих Та косодеревини і піднявся На полонину (І. Франко);
Густа мряка окутала гори, звідкіля виднілися тільки незграбні контури косодеревини... (Я. Галан);
Чимдуж ломлюся вбік, чвалом через жереп та косодеревину, й не зупиняюся, аж поки не вибираюся на полонину (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)