косокутник

КОСОКУ́ТНИК, а, ч., мат.

Фігура або тіло з косими (непрямими) кутами.

Правильні трикутники представлені двома видами: прямокутником або косокутником (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. косокутник — косоку́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. косокутник — -а, ч., мат. Фігура або тіло з гострими або тупими кутами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косокутник — КОСОКУ́ТНИК, а, ч., мат. Фігура або тіло з гострими або тупими кутами.  Словник української мови в 11 томах