коструб
КО́СТРУБ, а, ч.
1. діал. Яструб.
Коляда, коляда, Не страшна нам біда, Ані коструб кострубатий, Просим коляду до хати (колядка);
Кружляють у небі кігтисті коструби яструби, коршаки-кругавці, крижні, кані. Казкова, колосальна картина! (із журн.).
2. етн. Весняна танкова гра дівчат.
[2 дівчина:] Ні, краще [гратися] в женчика! [3 дівчина:] Чи в коструба! (І. Кочерга).
3. діал. Неохайна людина; нечепура.
Сидів коструб на припічку, я не подивився (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)