кострубонько

КОСТРУ́БОНЬКО, а, ч., етн.

Зменш.-пестл. до ко́струб 2.

У кострубонька як грати, так треба пісню голосно викликати (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Прiся] Ба нi! В кострубонька гуляти не годиться, Веснянка це, а зараз осенiє (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. кострубонько — костру́бонько іменник чоловічого роду гра  Орфографічний словник української мови
2. кострубонько — КОСТРУ́БОНЬКО, а, ч.,етн. Зменш.-пестл. до ко́струб 2. У кострубонька як грати, так треба пісню голосно викликати (Кв.-Осн., II, 1956, 321).  Словник української мови в 11 томах
3. кострубонько — Кострубонько, -ка м. ум. отъ коструб.  Словник української мови Грінченка