котиковий
КО́ТИКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ко́тик 1.
Через суцільний морок у кімнаті не можна було нічого розгледіти, у темряві світилися лише котикові очі (із журн.).
2. зоол. Прикм. до ко́тик 2.
Котикові лежбища поділяють на два різновиди: репродуктивні (для розмноження), холостяцькі (для відпочинку) (з наук. літ.);
// Вигот. із хутра котика.
Двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі .. бачить [Огей] в розкішному котиковому манто молоду жінку (Олесь Досвітній);
Вона спокійно може піти вибрати котикове або каракулеве манто (Остап Вишня);
Плакала вона вже не по-дитячому, – беззвучно, здригаючись, притиснувшись щокою до м'якого маминого котикового пальта (М. Дашкієв);
Як ви їх [жінок] вiдрiзните, якщо всi три в котикових шубках i замшевих, пошитих за останньою модою, чобiтках? (О. Чорногуз).
3. бот. Прикм. до ко́тик 3.
У народі свяченій вербі приписували магічну силу: як уперше навесні виганяли скот на пасовисько, то конче котиковою гілкою – щоб нечисть не чіплялася до тварин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)