котиковий

КО́ТИКОВИЙ, а, е. Прикм. до ко́тик 2.

Вони [радянські біологи] вивчали котикові лежбища на островах Прибилова (Рад. Укр., 26. VII 1961, 1);

// Вигот. з хутра котика.

Двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі.. бачить [Огей] в розкішному котиковому манто молоду жінку (Досв., Вибр., 1959, 206);

Котиковий комір.

Значення в інших словниках

1. котиковий — ко́тиковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. котиковий — -а, -е. Прикм. до котик 2). || Вигот. з хутра котика. Котиковий комір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. котиковий — КО́ТИКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́тик 1. Через суцільний морок у кімнаті не можна було нічого розгледіти, у темряві світилися лише котикові очі (із журн.). 2. зоол. Прикм. до ко́тик...  Словник української мови у 20 томах