котичок

КО́ТИЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до ко́тик 1.

Бом-бом, дзелень-бом, Щоб гасити кицин дом [дім] .. Біжить котик з помелом .. Стоїть цілий кицин дом, Лиш котичок зажуривсь. Що хвостичок присмаливсь (із журн.).

Значення в інших словниках

1. котичок — ко́тичок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. котичок — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. котичок — КО́ТИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ко́тик 1.  Словник української мови в 11 томах
4. котичок — Ко́тичок, -чка м. ум. отъ ко́тик.  Словник української мови Грінченка