коткий

КОТКИ́Й, а́, е́.

1. Який легко котиться (див. коти́тися¹ 1).

Коткі валики;

* Образно. Не марнуй чеканням плинних днів і не гніви Господнього веління. Життя – то кара. Кара – благостиня. А ми – коткі, мов валуни віків (В. Стус).

2. Зручний для кочення; добре вкочений.

Котка доріжка;

Коткий ґрунт.

Значення в інших словниках

1. коткий — котки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. коткий — Котючий; (шлях) укочений, накочений, (ґрунт) прикочений, закоткований.  Словник синонімів Караванського
3. коткий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
4. коткий — -а, -е. 1》 Який легко котиться (див. котитися I 1)). 2》 Зручний для кочення; добре вкочений. Котка доріжка. Коткий ґрунт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. коткий — КОТКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко котиться ( див. коти́тися¹ 1). 2. Зручний для кочення; добре вкочений. Котка доріжка; Коткий грунт.  Словник української мови в 11 томах