котлован
КОТЛОВА́Н, у, ч.
1. Штучне заглиблення в ґрунті для фундаменту будівель, гідротехнічних споруд і т. ін.
Протягом минулого літа й ранньої сибірської осені ми не тільки викопали добрячий котлован, але й звели з цегли капітальні стіни (Б. Антоненко-Давидович);
Як тільки зійде повінь, треба приступати до створення котловану на одній з ділянок Трубежу (Л. Дмитерко);
Невеличкий екскаватор .. копав котлован під фундамент майбутнього будинку (В. Собко);
Ми жили тоді в куренях, але вже готувалися до зими: копали котловани для землянок, заготовляли ліс (Є. Доломан);
Ігор Дмитруха повів хлопців у сусідній двір на будівельний майданчик, де екскаватор рив глибокий котлован під фундамент нового будинку (В. Нестайко);
Розмова відбувалася на пустирищі, біля будівельних котлованів (А. Кокотюха).
2. Те саме, що котлови́на.
Село з усіх боків оточене пасмами .. гір, і тільки в цьому котловані буяють рясні сади, городи, виноградники (О. Гончар);
Війська силоміць виводили з котловану останніх жителів долини (О. Бердник);
Хлопчик спинився й подивився на урочище оком господаря .. Озера не було – лиш трохи розрівняний котлован та залишки верболозу нагадували про нього (Н. Околітенко);
– То вас в пивниці тримали! Чи, не дай Бог, в котловані якому чи карпатських печерах, що в скалах тисячоліттями та водою бистрою видовбані?!! (Г. Тарасюк);
* У порівн. Гордій звелів Крукові почекати, а сам пішов котлованом униз до ріки (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)