котловина
КОТЛОВИ́НА, и, ж.
Велика западина на поверхні землі.
Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то .. ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко);
Громи били так гучно, якби на кожнім верху стояла осібна батарея гармат. От-от і цілу котловину, у якій лежить село, затопить вода (Б. Лепкий);
Перед очима Анатолія відкрилася вечірня панорама міста, що лежало в гігантській котловині (М. Руденко);
Скеля струсонулася від вибухів. Над котловиною кучерявилася хмара пилюки (О. Бердник);
Гаряча підземна жила, що випорснула в розколину, гріла цілу межигірну котловину (М. Дочинець).
Словник української мови (СУМ-20)