котурни
КОТУ́РНИ, ів, мн.
1. іст. Взуття на зразок сандалій з високими дерев'яними підставками під підошвами, яке взували давньогрецькі й давньоримські актори для збільшення зросту, надання величі постаті.
Котурни стоять осторонь – їх швидко будуть прив'язувати до ніг (Ю. Яновський).
2. перен. Про неприродне зображення чого-небудь, неприродний спосіб триматися, поводитися.
[Монтаньяр:] Подумай щиро, без котурнів, без пафосу фальшивого (Леся Українка);
Режисер Мирослав Гринишин на прес-конференції, що відбулася напередодні прем'єри, наголосив, що в образі Дон Кіхота його насамперед цікавила історія про живу людину, а не абстрактного героя на котурнах (з газ.).
◇ (1) Пі́дня́тий на коту́рни (д) див. підніма́ти.
Словник української мови (СУМ-20)