Словник української мови у 20 томах

кошерний

КОШЕ́РНИЙ, а, е.

Дозволений іудейською релігією для споживання.

Готували зранку в п'ятницю м'ясо яловиче чи телятину, а свинину заборонялось їсти. М'ясо мусило бути кошерне (М. Малиновська);

До кошерних тварин зараховують таких, що мають роздвоєні копита і жують жуйку, тобто корів, овець і кіз (з наук.-попул. літ.);

// Який готує продукти і страви відповідно до настанов іудейської релігії.

Кошерний м'ясник відповідає за те, щоб усі м'ясні продукти були двічі позначені печаткою, що стверджує кошерність (з наук.-попул. літ.);

// У якому готують або продають такі продукти.

Кошерна крамниця;

// у знач. ім. коше́рне, ного, с. Дозволені іудейською релігією страви, продукти.

Це, певне, стара патріархальна єврейська сім'я, де збереглися ортодоксальні звичаї, де, навпевне, їдять тільки кошерне (Олесь Досвітній).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кошерний — -а, -е. Згідно з іудейським віровченням, їжа поділяється на дозволену (кошерну) та недозволену (трефну). Можна харчуватися м'ясом жуйних тварин, домашньої птиці, зарізаних за правилами шехіти (ритуального забою); заборонено одночасно вживати м'ясну та молочну їжу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кошерний — В юдаїзмі, згідно з правилами, ритуально чистий, дозволений до вжитку, (напр., відповідно приготована їжа).  Універсальний словник-енциклопедія
  3. кошерний — Коше́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)