кошичок

КО́ШИЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до ко́шик.

Маленький кучерявий хлопчик несе повний квіток кошичок (М. Коцюбинський);

Опія перелякано сахнулася, мало не впустила кошичок із ягодами (І. Білик);

Кошички квітки кмину піскового оперезані гладенькими блискучими лимонно-жовтими або оранжевими листочками (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. кошичок — ко́шичок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кошичок — -чка, ч. Зменш. до кошик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кошичок — див. суцвіття  Універсальний словник-енциклопедія
4. кошичок — Ко́шичок, -чка, в -шичку; -чки, -чків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кошичок — КО́ШИЧОК, чка, ч. Зменш. до ко́шик. Маленький кучерявий хлопчик несе повний квіток кошичок (Коцюб., III, 1956, 412); Квітки [кмину піскового].. зібрані в кулясті кошички (Лікар, рослини.., 1958, 60).  Словник української мови в 11 томах