кошлато
КОШЛА́ТО.
Присл. до кошла́тий.
Над водою, над плавнями кошлато висів туман (О. Гончар);
Чорний костюм кошлато теліпається на ньому, і здається, що то не жива людина, а напіврозбитий манекен (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)КОШЛА́ТО.
Присл. до кошла́тий.
Над водою, над плавнями кошлато висів туман (О. Гончар);
Чорний костюм кошлато теліпається на ньому, і здається, що то не жива людина, а напіврозбитий манекен (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)