кошлатитися

КОШЛА́ТИТИСЯ, иться і КО́ШЛАТИСЯ, ається, недок.

Бути, ставати кошлатим.

Він [Доман] був худий, .. борода кошлатилася, як віхоть, у грудях хрипіло, але очі .. мали живий блиск і дивилися на Батия з цікавістю (В. Малик);

Комиші кошлатились, і здавалося, що в їхній таємничості хтось живе (Григорій Тютюнник);

Розум у мене, як кришталь, рука моя тверда, а що в тілі кошлатиться й бунтує хміль, мені зовсім не заважає (Валерій Шевчук);

Від частого прання одяг починає кошлатитися (із журн.);

* Образно. На верхах високих верб .. кошлатиться паморозь (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)