кошлатити

КОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш і КО́ШЛАТИ, аю, аєш, недок., кого, що.

Робити кошлатим.

Вона гладила йому волосся, затоплювала в ньому руку й кошлала (В. Підмогильний);

Русяву, недбало розчесану чуприну кошлатив легкий вітерець (О. Шугай);

На призьбі дід старий – як сон. Кошлатить йому брови внук (П. Тичина);

Батько .. кошлав бороду і здіймав руки до неба (Ю. Смолич);

Молоді яблуньки стоять запилені, гарячий вітер кошлатить їм листя (О. Донченко);

Одяг з липучкою потребує особливого догляду, адже під час прання, наприклад, липучка може кошлатити тканину (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кошлатити — кошла́тити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кошлатити — див. КОШЛАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. кошлатити — -ачу, -атиш і кошлати, -аю, -аєш, недок., перех. Робити кошлатим (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кошлатити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. кошлатити — КОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш і КО́ШЛАТИ, аю, аєш, недок., перех. Робити кошлатим (у 1 знач.). На призьбі дід старий — як сон. Кошлатить йому брови внук (Тич.  Словник української мови в 11 томах
6. кошлатити — Кошлатити, -лачу, -тиш гл. = кошлати.  Словник української мови Грінченка