кошлатити

КОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш і КО́ШЛАТИ, аю, аєш, недок., перех. Робити кошлатим (у 1 знач.).

На призьбі дід старий — як сон. Кошлатить йому брови внук (Тич., І, 1957, 83);

Середа кошлатив під форменим кашкетом мокре від поту волосся (Панч, І, 1956, 80);

Батько.. кошлав бороду і здіймав руки до неба (Смолич, Мир.., 1958, 432);

Молоді яблуньки стоять запилені, гарячий вітер кошлатить їм листя (Донч., V, 1957, 211).

Значення в інших словниках

1. кошлатити — кошла́тити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кошлатити — див. КОШЛАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. кошлатити — -ачу, -атиш і кошлати, -аю, -аєш, недок., перех. Робити кошлатим (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кошлатити — КОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш і КО́ШЛАТИ, аю, аєш, недок., кого, що. Робити кошлатим. Вона гладила йому волосся, затоплювала в ньому руку й кошлала (В. Підмогильний); Русяву, недбало розчесану чуприну кошлатив легкий вітерець (О.  Словник української мови у 20 томах
5. кошлатити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. кошлатити — Кошлатити, -лачу, -тиш гл. = кошлати.  Словник української мови Грінченка