кошниця
КО́ШНИЦЯ, і, ж., діал.
Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах.
Параскіца влізла в кошницю, яку .. наполовину виповняли качани (М. Коцюбинський);
Проти стодоли – комора, за коморою кошниця на кукурудзу (В. Гжицький);
Двір садиби доповнюють господарські споруди: стайня зі стодолою, кошниця для зберігання кукурудзи, комора, курник, криниця (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)