кошторис
КОШТО́РИС, у, ч.
Фінансовий документ, у якому в плановому порядку визначено обсяги коштів на фінансування певних об'єктів, програм і заходів із визначенням їх цільового призначення і розподілом за окремими періодами фінансування.
– Ви мені поручіть сю будову, я вам дешевенько достарчу робітників і всього потрібного матеріалу. А ви собі тілько план виробіть, кошторис тощо (І. Франко);
Кошторис я накидаю, але ті, хто за вашим замовленням будуватимуть цю дорогу, можуть не труситися над кожним центом (М. Білкун);
Вся справа залежала тепер вiд .. складання кошторису на будiвництво (І. Роздобудько);
Кошторис потрібний для нормальної діяльності підприємства, установи, організації (із журн.).
△ (1) Кошто́рис ви́трат – зведений план усіх витрат підприємства на плановий період виробничо-фінансової діяльності.
Кошторис витрат узгоджує всі витрати за основними розділами річного плану діяльності підприємства в грошовій формі (з навч. літ.);
(2) Лока́льний кошто́рис – первинний кошторисний документ, за яким визначають вартість робіт.
Ліва половина локального кошторису містить описову частину, в якій наведено шифр та перелік робіт і витрат, необхідних при виконанні будівельних, ремонтно-будівельних, монтажних та інших робіт (з наук.-попул. літ.);
Права половиа локального кошторису охоплює прямі витрати у грошовому вимірі з виконання частини робіт на зазначену одиницю вимірювання, кількість одиниць вимірювання і добуток одиниць вимірювання на їхню кількість (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)