кошівка

КОШІ́ВКА, и, ж., рідко.

Те саме, що ко́шик 1, 2.

Чорний мордатий чоловік, як ведмідь зарослий, ухопив здоровенну кошівку з рибою і з натугою поніс її у курінь (Панас Мирний);

Савка зазирнув у свою кошівку, поправив у ній захований між огірками та хлібом пакуночок і виглянув з-за куща (Д. Бедзик);

В полях, в придорожніх роваках земля ясніла від білого пуху кульбаб, по селах тітки на ослінчиках продавали картоплю в кошівках (Є. Пашковський);

Після дощу в лісі було багато грибів, тож ми назбирали декілька повних кошівок (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кошівка — коші́вка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кошівка — -и, ж., рідко. Те саме, що кошик 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кошівка — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал.  Словник синонімів української мови
4. кошівка — КОШІ́ВКА, и, ж., рідко. Те саме, що ко́шик 1. Чорний мордатий чоловік, як ведмідь зарослий, ухопив здоровенну кошівку з рибою і з натугою поніс її у курінь (Мирний, І, 1949, 104); Совка зазирнув у свою кошівку...  Словник української мови в 11 томах
5. кошівка — Кошівка, -ки ж. = кошик 1. Левч. 60.  Словник української мови Грінченка