крайком
КРАЙКО́М, у, ч., іст.
Скорочення: крайовий комітет.
Командував на місцях член політбюро; роз'їжджав повсюди і, сидячи в кабінеті секретаря крайкому чи обкому партії і стукаючи олівцем об стіл, навіжено кричав: “Забрати хліб до останньої зернини!” (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)