крайком

крайко́м

-у, ч., іст.

В СРСР – крайовий комітет КПРС.

Значення в інших словниках

1. крайком — крайко́м іменник чоловічого роду крайовий комітет  Орфографічний словник української мови
2. крайком — КРАЙКО́М, у, ч., іст. Скорочення: крайовий комітет. Командував на місцях член політбюро; роз'їжджав повсюди і, сидячи в кабінеті секретаря крайкому чи обкому партії і стукаючи олівцем об стіл, навіжено кричав: “Забрати хліб до останньої зернини!” (В. Барка).  Словник української мови у 20 томах
3. крайком — КРАЙКО́М, у, ч. Скорочення: крайовий комітет. Особи, які перебували раніше в інших партіях, приймаються в КПРС на загальних підставах, але з обов’язковим затвердженням обкомом, крайкомом, ЦК компартії союзної республіки (Статут КПРС, 1961, 7).  Словник української мови в 11 томах