краков'як
КРАКОВ'Я́К¹, у, ч.
Польський народний танець у швидкому темпі.
Він танцював вальс, краков'як (М. Трублаїні);
На одному кінці столу хапалися за рапіри, а в іншому пили здоров'я самодержця і за впокоєння Малоросії; там танцювали краков'як (Д. Білий);
// Музика до цього танцю.
Музики вдарили краков'як (В. Кучер);
Та який без барабана Краков'як, гопак чи вальс? (С. Воскрекасенко);
Гармоніст Петя награвав бадьоро і голосно, але знав лише краков'як (М. Циба);
// Польська народна пісенька на зразок коломийки.
Зоня знала стільки веселих, дотепних краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка).
КРАКОВ'Я́К², а, ч., зах.
Те саме, що краків'я́нин.
Автор віршів був, очевидно, краков'як і гордився працею та заслугою свого земляка міщанина, не шляхтича (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)