Словник української мови у 20 томах

крамарів

КРА́МАРІ́В, кра́маре́ва, кра́маре́ве.

Прикм. до кра́ма́р; належний крамареві.

Крім Наталки та Ніни, сиділа ще дочка крамарева (А. Головко);

Абдурахман спокійно описав, як виглядало його намисто, і крамарева жінка сплеснула руками (Ю. Винничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. крамарів — кра́марі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. крамарів — крамарева, крамареве. Прикм. до крамар; належний крамареві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крамарів — Крамарі́в, -ре́ва, -ре́ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. крамарів — КРА́МАРІ́В, кра́маре́ва, кра́маре́ве. Прикм. до кра́ма́р; належний крамареві. Крім Наталки та Ніни, сиділа ще дочка крамарева (Головко, II, 1957, 62).  Словник української мови в 11 томах