крамарів
КРА́МАРІ́В, кра́маре́ва, кра́маре́ве.
Прикм. до кра́ма́р; належний крамареві.
Крім Наталки та Ніни, сиділа ще дочка крамарева (А. Головко);
Абдурахман спокійно описав, як виглядало його намисто, і крамарева жінка сплеснула руками (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)