крамарювати
КРАМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
Те саме, що торгува́ти 1.
У заулочку по правім боці .. той грек крамарює (Марко Вовчок);
[Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював (М. Кропивницький);
Хоч козакові погано крамарювати, та для святої справи нічого не шкода (А. Чайковський);
Не можна одночасно крамарювати й воювати (В. Домонтович);
– Такому панові, як оце я, крамарювати?! (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)