крамарювати
КРАМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що торгува́ти.
У заулочку по правім боці.. той грек крамарює (Вовчок, VI, 1956, 290);
[Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював (Кроп., II, 1958, 431);
— Такому панові, як оце я, крамарювати?! (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 31).
Словник української мови (СУМ-11)