крамний
КРАМНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до крам; признач. для краму.
Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку (П. Куліш);
Міг би я повештатися на крамному базарі день чи два (П. Загребельний);
З крамного базару вихопилися вершники карального загону осавула Ногая (Р. Іваничук).
2. Придбаний у крамниці (про товар, тканину фабричного виробництва).
Вийшов з хати дід Грицай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Нечуй-Левицький);
Гандзюк крадькома, ніби справжній злодій, легко рушив до клуні: йому треба зодягти чорну, крамну сорочку (Г. Колісник);
Сорочка в мене крамна (С. Васильченко);
Христина ще живе у тих щасливих роках, коли здається, що дуже легко росте дівоча краса: досить одягнути щось нове крамне, запнутися гарною хусткою (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)