крамник
КРАМНИ́К, а́, ч., заст.
Те саме, що продаве́ць.
Не встиг крамник відімкнути двері, як крамницю заповнили чоловіки, молодиці, дівчата (І. Кириленко);
Привітний крамник тільки й чекав того, щоб почути, який потрібен Глафірі крам (С. Чорнобривець);
Після молебня крамники мені виставлять чоботи (М. Стельмах);
Такi вуса були колись у сiльського крамника Кузьми Кириловича (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)