крамник
КРАМНИ́К, а, ч., рідко. Те саме, що продаве́ць.
Не встиг крамник відімкнути двері, як крамницю заповнили чоловіки, молодиці, дівчата (Кир., Вибр., 1960, 301);
Привітний крамник тільки й чекав того, щоб почути, який потрібен Глафірі крам (Чорн., Потік.., 1956, 395).
Словник української мови (СУМ-11)