крапання
КРА́ПАННЯ, я, с.
Дія за знач. кра́пати.
Кілька миль їзди болотистою, хоч мурованою дорогою, крапання осіннього дощу, якби хто тарабанив по буді, попас у якійсь коршмі, і під вечір відчинив Антоні браму (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)