крапелинка
КРАПЕЛИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до крапели́на.
Листя молоде на платані переблискує кожною завислою крапелинкою (О. Гончар);
Всі сплять, як побиті. Порозкривані роти, обличчя вкриті крапелинками поту, тіла скорцюблені в фантастичних позах (І. Багряний);
– За спання не купиш коня .. Вставай. – Діду, хоч крапелинку... – Нічого тобі ця крапелинка не пособить (М. Стельмах);
Листя молоде на платані переблискує кожною завислою крапелинкою – безліччю малюсіньких сонць (О. Гончар);
Приростала до тіла сорочка зелена, рідна ж земля повертала мені крапелинки тепла (П. Мовчан);
Село – це поезія простору, це відчуття безмежности, це переживання, це крапелинка пам'яті кожного з нас (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)