крапелина

КРАПЕЛИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що крапли́на.

Удвох ішли в рясній долині, Де сонце в кожній крапелині – Роса квітчала сінокіс (Т. Масенко);

З горіхового неба стало накрапати. В гусенятка на дзьобику зависла крапелина (М. Вінграновський);

Дахи ще виблискують пiсля нiчного дощу, i крапелина, мов ягода, тремтить на iржавiй ринвi (О. Гончар);

Як у крапелині відбивається море, так у пам'яті людини відображається рід і народ (із журн.);

Ти плачеш. Ти, що відіпхнула любов мою, як сиротину, Тепер надармо просиш, ловиш Любові хоч би крапелину (І. Франко);

Твори українських майстрів слова здебільшого – це крапелини почуттів, роздумів, філософських узагальнень. А ще – крапелини добра, радості (із журн.).

Значення в інших словниках

1. крапелина — крапели́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. крапелина — див. крапля; мало  Словник синонімів Вусика
3. крапелина — -и, ж., розм. Те саме, що краплина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крапелина — КРА́ПЛЯ (маленька куляста частинка якоїсь рідини), КА́ПЛЯ, КРАПЛИ́НА, КРАПЕЛИ́НА розм., ЦЯ́ТКА розм., КА́ПКА діал., КАПЛИ́НА діал., КРО́ПЛЯ діал., РОСИ́НКА рідко. Свіжа зелень розгойдалась, Розгулялась, попливла.  Словник синонімів української мови
5. крапелина — КРАПЕЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що крапли́на. Удвох ішли в рясній долині, Де сонце в кожній крапелині — Роса квітчала сінокіс (Мас., Сорок.., 1957, 390); Ти плачеш.  Словник української мови в 11 томах