крапнути

КРА́ПНУТИ, не, док., чим і без дод.

1. Однокр. до кра́пати.

Дощ і не крапнув ні разу (О. Кониський);

Крапнула крапля і друга – І полились течії! (Б. Грінченко);

Дощ крапнув на пил гарячий... (П. Тичина);

Місяць нагадував намальовану на темному тлі золоту монету, на яку з кінчика пензля крапнула червона й синя акварель (В. Бабляк);

// безос.

– Здається, крапнуло! Ще! Іще!.. – Що таке? – Дощ! (О. Гончар);

Скрізь ідуть дощі, а в нас хоч би крапнуло (Ю. Мушкетик);

З неба крапнуло (В. Діброва).

2. тільки 3 ос., перен. Сипнути (у 1 знач.); потекти.

Чи не крапнула й у її панський келех маленька простенька крапля степової мудрості? (В. Винниченко);

Я бавився, і тут мені крапнула в голову осіянна мисль (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. крапнути — кра́пнути 1 дієслово доконаного виду закрапати щось кра́пнути 2 дієслово доконаного виду впасти краплями  Орфографічний словник української мови
2. крапнути — -не, док. Однокр. до крапати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крапнути — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. крапнути — КРА́ПНУТИ, не, док. Однокр. до кра́пати. Дощ крапнув на пил гарячий… (Тич., III, 1947, 178); // безос. — Здається, крапнуло! Ще! Іще!.. — Що таке?— Дощ! (Гончар, III, 1959, 393).  Словник української мови в 11 томах