крапнути
КРА́ПНУТИ, не, док., чим і без дод.
1. Однокр. до кра́пати.
Дощ і не крапнув ні разу (О. Кониський);
Крапнула крапля і друга – І полились течії! (Б. Грінченко);
Дощ крапнув на пил гарячий... (П. Тичина);
Місяць нагадував намальовану на темному тлі золоту монету, на яку з кінчика пензля крапнула червона й синя акварель (В. Бабляк);
// безос.
– Здається, крапнуло! Ще! Іще!.. – Що таке? – Дощ! (О. Гончар);
Скрізь ідуть дощі, а в нас хоч би крапнуло (Ю. Мушкетик);
З неба крапнуло (В. Діброва).
2. тільки 3 ос., перен. Сипнути (у 1 знач.); потекти.
Чи не крапнула й у її панський келех маленька простенька крапля степової мудрості? (В. Винниченко);
Я бавився, і тут мені крапнула в голову осіянна мисль (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крапнути — кра́пнути 1 дієслово доконаного виду закрапати щось кра́пнути 2 дієслово доконаного виду впасти краплями Орфографічний словник української мови
- крапнути — -не, док. Однокр. до крапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крапнути — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- крапнути — КРА́ПНУТИ, не, док. Однокр. до кра́пати. Дощ крапнув на пил гарячий… (Тич., III, 1947, 178); // безос. — Здається, крапнуло! Ще! Іще!.. — Що таке?— Дощ! (Гончар, III, 1959, 393). Словник української мови в 11 томах