красивість
КРАСИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. краси́вий.
Ні смаку, ні здорового глузду в плануванні [будинку] нема, але є претензія на розмах і красивість (М. Чабанівський);
Викинуто красивості, банальні діалоги, які видавались йому [Хаблакові] багатозначними (В. Дрозд);
На красивості ми мастаки (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)