крастися
КРА́СТИСЯ, а́дуся, а́дешся, недок.
1. Непомітно йти, пробиратися кудись, підходити до кого-, чого-небудь.
Неначе злодій, поза валами В неділю крадуся я в поле (Т. Шевченко);
Побачивши сплячого Очерета, вона навшпиньки крадеться до столу і, взявши флакон, зникає так само нечутно (І. Кочерга);
Крався хтось поміж деревами, але не міг натрапити на Максима (І. Багряний);
Крадучись, попiд муром рушило .. кiлька чоловiк (Р. Андріяшик);
* У порівн. Уже було зовсім темно, коли яхта вибрала якір і поволеньки, ніби крадучись, заднім ходом відпливла й зникла в океані (М. Білкун);
// Обережно, безшумно наближатися до здобичі (про тварин).
Вони [вовки] неначе змовились: один ліг в ярку догори черевом, а другий, крадучись та присідаючи до землі, обминув теля ззаду і погнав його на ярок (М. Коцюбинський);
Здається, що назустріч мені крадеться гнучкий, мінливий леопард, він вигинається, припадає до землі білявим черевом, грає всіма відтінками брунатного кольору .. хутра... (П. Колесник);
Коти перемикнули очі на максимальний режим і крадучись під акаціями, розігналися (М. Вінграновський);
Ти вже не людина, а дикий кіт, котрий крадеться по здобич (Ю. Винничук);
// Тихо, безшумно ходити.
Як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шепотом, .. та вже й до смерті своєї крався і шептав (Марко Вовчок);
// Непомітно робити якісь рухи.
Хлоп'я кладе хустину на місце і тихо крадеться до кишені в жилетці (Панас Мирний);
// Приховувати щось, утаємничувати.
Вона [береза] шумить, але сьогодні чомусь береза кралася від неї, не бажала повідати своїх думок (Є. Гуцало).
2. перен. Непомітно наближатися, насуватися (про почуття, настрій і т. ін.).
Як же іноді, крадучись стиха, Уразить тебе смуток який, – Пам'ятай, що бездольному втіха – То блискуча веселка надій (Я. Щоголів);
– Як вони живуть отута? – думала Христя, почуваючи страх, що крався до неї з-за спини... (Панас Мирний);
Втома крадеться тихо, але він Втомі взяти себе не дає! (В. Бичко);
І холодна осінь кралася в село. І тремтіли в мене пальці задубілі (В. Симоненко).
Словник української мови (СУМ-20)