кратки
КРА́ТКИ, ток, мн. (одн. кра́тка, и, ж.), розм., діал.
Зменш. до кра́ти.
Під'їхала темна таксівка і з неї з поспіхом висіла Лена у своєму чудовому осінньому плащі рудого кольору з великими кратками (У. Самчук);
Тим часом Карапетова дочка Милексита заглядала з своїх покоїв в залу через віконце з кратками (І. Нечуй-Левицький);
Сказала я таким непевним і дрижачим голосом, що кількох панів, які також стояли перед кратками, ззирнулися до мене з насмішливими, як мені бачилося, поглядами (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)