краткований
КРАТКО́ВАНИЙ, а, е, діал.
Картатий.
Знявши капелюх з голови, краткованою хусткою почав [о. Нестор] обтирати піт, що густими краплями повиступав на його лиці, карку і величезній лисині (І. Франко);
– Бідна душа! Носіть хрестик і надійтесь на Бога: скрізь поможе, – сказала сусідка, що в краткованій хустці (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)