креатинін
КРЕАТИНІ́Н, у, ч., біохім.
Ангідрид креатину, що утворюється внаслідок відщеплення залишку фосфорної кислоти від креатин-фосфату.
Підвищення креатиніну в плазмі спостерігається при будь-яких видах ниркової недостатності (з наук. літ.);
Креатинін є кінцевий продукт обміну білків, який утворюється в печінці і виділяється в кров (з наук.-попул. літ.);
Концентрація креатиніну в крові залежить від об'єму м'язової маси, тому для чоловіків припустимі вищі показники концентрації креатиніну в плазмі крові, ніж для жінок (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)