кредо
КРЕ́ДО, невідм., с.
Ключовий принцип, яким керується особа або група осіб.
Він [Бальзак] поспішив написати статтю, у якій виклав своє політичне кредо (Н. Рибак);
– Ви давно визначили своє кредо чи ось цієї миті? (Р. Іваничук);
Кілька .. бабусиних приказок якнайліпше характеризують її життєве кредо (В. Лис);
Коли Філіп підписав пергамент з текстом кредо, архієпископ взяв пасторальний скіпетр (О. Авраменко, В. Авраменко);
Журнал “Наш рідний край” будував свою діяльність на засадах етнопедагогіки і краєзнавства. Основне його педагогічне кредо – формування особистості на загальнолюдських цінностях (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)