Словник української мови у 20 томах

крейсер

КРЕ́ЙСЕР, а, ч.

Великий швидкохідний військовий корабель з потужним озброєнням.

На рейді диміли крейсери і міноносці (Ю. Яновський);

В океан випливає крейсер, Хвилі б'ють у залізний борт (М. Руденко);

Десь плавають крейсери, перероблені на вишукані яхти (П. Загребельний);

Автоматика крейсера вимкнулася (О. Бердник);

Вiд крейсера невдовзi вiдокремився швидкохiдний кур'єр, оснащений потужним резонансним генератором (О. Авраменко, В. Авраменко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. крейсер — кре́йсер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. крейсер — див. СУДНО.  Словник синонімів Караванського
  3. крейсер — -а, ч. Великий швидкохідний військовий корабель з могутнім озброєнням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крейсер — кре́йсер (голл. kruiser, від kruisen – плавати морем) військовий корабель.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. крейсер — Бойовий корабель з вел. дальністю плавання.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. крейсер — Кре́йсер, -ра; -сери, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. крейсер — КРЕ́ЙСЕР, а, ч. Великий швидкохідний військовий корабель з могутнім озброєнням. На рейді диміли крейсери і міноносці (Ю. Янов., I, 1954, 252); Першим пострілом крейсер «Аврора» Новий ранок вікам сповістив (Мас., Побратими, 1950, 160).  Словник української мови в 11 томах