кремезний
КРЕМЕ́ЗНИ́Й, креме́зна́, креме́зне́.
1. Міцної будови тіла (про людину); дебелий (у 1 знач.), широкоплечий.
З хати вийшов господар, кремезний просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Б. Грінченко);
Кремезна Варвара здивовано підняла .. своє широке, землистого кольору обличчя (М. Коцюбинський);
Майор П. високий, кремезний, генерал проти нього досить миршавий (І. Багряний);
Крізь сніг означується кремезний чоловік (В. Барка);
// Гарного здоров'я; міцний, здоровий (про людину або її організм).
Його організм був .. сильний та кремезний (І. Франко);
[Галя:] Чи, не занедужав він? [Іван:] Не думаю, він чоловік ще кремезний (В. Самійленко);
– О, баба – молодець! Дуже кремезне тіло має (Д. Бузько);
// Сильний, жилавий, міцний (про руки, ноги і т. ін.).
Висока на зріст.., з кремезними ногами, .. вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (І. Нечуй-Левицький);
Гаряче світло .. блищало на тоненьких золотих волосинках, якими поросли ті кремезні руки (М. Коцюбинський);
Гаряче світло грало на запеченому, бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки, блищало в тонесеньких золотих волосинках, якими поросли ті кремезні руки (С. Єфремов).
2. перен., рідко. Твердий, непіддатливий (про характер людини).
З душі так само чарівний, Але палкий та кремезний, Середній брат мій був би рад – До смерті стати в перший ряд (П. Грабовський);
– Ви хочете мене залишити? – перелякано промовила Спиридонова .. І він – кремезна людина – відчув себе зараз перед нею таким безпорадним (М. Хвильовий).
3. Високий, грубий, коренистий (про дерево); могутній.
І пеньки твої [лісу] кремезні Чагарник позакривав (Я. Щоголів);
Усміхнуться столітні кремезні дуби, зажебонять лапатим листом (С. Добровольський);
Пропливали мимо човника піщані кручі,.. кремезні дуби на луках (О. Бердник);
З обидвох сторін росли кремезні сосни (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)